На головну

Під Києвом земля дорога, а надто в таких курортних і гарних районах, як Киїське полісся. Одним з таких і є наш рідний Ірпінь. В місті всім відомо - отримати землю ірпінцеві чесним шляхом неможливо. Тільки за гроші і слід знати, кому й скіільки дати. А от длядекого наша земля просто предмет торгу і можливості нажитися. Показовим є, наприклад, матеріал, нещодавно опублікований на сайті Київської обласної організації ВО "СВОБОДА":

 

Завдяки репортажу, що прозвучав у підсумковому випуску новин з Аллою Мазур у неділю 27 лютого на каналі 1+1, підкилимні ігри, що точилися довкола Ірпінського лісу, стали відомими широкому загалу. До цього навіть не всі депутати міської ради були втаємничені в перебіг "афери століття". Спираючись на документи та відомі нам факти, спробуємо відтворити перебіг подій.
16 листопада 2010 року на ім'я голови Ірпінської міської ради пана Скаржинського надійшов лист Державного управління охорони довколишнього природного середовища у Київській області за підписом його голови пана Безкоровайного. В листі повідомлялося про необхідність створення ландшафтного заказника місцевого значення "Потоки". Аргументували природоохоронці свою ініціативу тим, що на цій території гніздиться, занесений до Червоної книги птах припутень та ряд інших, які охороняються, ратифікованою нашою державою, Бернською конвенцією. І це, згідно з існуючим законодавством, є підставою для підтримки їхньої ініціативи. Але законодавство законодавством, а в Ірпінської влади свої резони.
30 грудня того ж року народні обранці у складі 25 чоловік, не інакше, як спираючись на волю народу, проголосували за те, щоб 290 гектарів цієї території БЕЗКОШТОВНО віддати у власність кооперативу ЖБК "Зелений гай" під індивідуальну забудову. Ось така благодійність за рахунок ірпінської громади. Тому що ринкова вартість цієї землі близько 2,5 мільярдів гривень – 13 річних бюджетів міста. А коли буде добудовано багатостраждальну дорогу з Ірпеня до Києва, ця цифра цілком може подвоїтися, а то і потроїтися. Та за такі кошти в Ірпені можна було б не те що дороги – комунізм збудувати!
На жаль, ми не маємо доказів, що ця безкорисність була підкріплена певною кількістю паперів з портретами покійних президентів, відкритої Колумбом території. Можливо просто вирішили зробити подарунок колезі депутату, який і є засновником цього загадкового кооперативу. Але гризуть певні сумніви. Адже ж для того щоб "протягнути" потрібне рішення було докладено чимало зусиль оцінку яким міг би дати Кримінальний кодекс.
Так воно було прийнято всупереч ухвалі попередньої сесії про накладення мораторію на виділення земель. Далі – більше. У початковому варіанті порядку денного 5 сесії 6 скликання і близько немає цього питання, отже, за нього ніхто не голосував. Вписали його "заднім" числом.
Але як би там не було, але рішення набуло чинності. На сполох забив один єдиний депутат від Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Богдан Мельничук. Чому так пізно? Людина не пропустила жодного засідання сесії та земельної комісії, а про ці всі ці "здобутки" колег по раді дізналася цілком випадково. Було зроблено все, щоб інформація ні в якому разі не потрапила до його рук, адже реакція була прогнозованою. Саме він збурив громадськість та звернувся по допомогу до журналістів. Дякуючи Богові його підтримала прокуратура, яка скерувала протест з вимогою відмінити незаконне рішення.
Під тиском усіх цих чинників, провладній більшості Партії регіонів в Ірпінській міській раді не залишалося нічого, як проголосувати за скасування свого рішення. А голова ради, пан Скаржинський, перед об'єктивом телекамери клявся і божився, що Біс попутав і більше такого ніколи не станеться.
Щось не дуже віриться. Хоча щирість своїх намірів можна легко довести, давши команду кишеньковій більшості проголосувати за створення заказника "Потоки". Це цілком йому під силу.
До того часу радили б унікальному птаху припутню не розслаблятися і не розпаковувати валізи для остаточного переселення на сторінки Червоної книги. На його території вже накинули оком шакали місцевого бізнесу, яким не те що Червона книга, але й українське законодавство не указ. Бачили вони його десь разом із Бернською конвенцією, коли можна купу "бабла" хапонути! 

Валерій Маяківський

Наше розуміння

Цілком логічно, що більшість депутатів у Ірпінській міській раді, контрольована Партією Регіонів, вирішила вдатися до такого варварського способу нищення лісу та дерибану землі, бо після попередньої команди від БЮТу, яка підчистила все до квадратного метра, вільної землі не було і торгувати було нічим. Тому і вирішили відтяпати 290 га Державного лісового Фонду, що є в користвунні "Київлісу", оформивши ці землі на ряд кооперативів, які й раніше були помічені в подібних оборудках і тепер контрольовані деякими депутатами Ірпіньради. 

Ця оборудка набула публічності і, таким чином, була пригальмована лише тому, що деякі організатори цієї афери не поділилися бабками з "ким треба". Це видно навіть з того, що після першого етапу цієї афери не було ніяких рухів, як від прокуратури, так і від інших державних установ. Тобто була витримана пауза на очікування "відкату" після першого етапу схеми. Але відкат вчасно "не підігнали" і тому діло набуло розголосу і офіційного протесту відомої корумпованістю прокуратури Ірпеня.

Впевнено можна стверджувати, що на цьому ставити крапкуу ранувато. Ми знаємо неординарні апетити і наполегливість нашого депутатського корпусу, які не сильно відрізняються від апетиту тієї ж прокуратури, коли йдеться про можливість "урвати". Тому і слід очікувати нових винахідливих ходів і узгоджених партнерських дій депутатів спільно з прокуратурою

Народна Воля

Додати коментар


Захисний код
Оновити