На головну

«Спритність махляра не виправдовує махлярства,

Але шахрайство в великих розмірах возвеличує шахрая!

Випорожнити чужу кишеню – соромно,

Приховати чужий мільйон – зухвало,

Але вкрасти корону – справа безкінечно видатна!

Сором стає тим  менше, чим більше буває Вада!»

 

Як відомо, під час місцевих виборів, Україна не склала іспиту на демократію, і Приірпіння не стало тут виключенням. З жалем можемо констатувати, що таке ганебне явище як «ківаловщина» не тільки повернулося в Ірпінський регіон, але й «буйно розцвіло» в ірпінській ТВК. Хоча це було очікувано, адже за Центральну Виборчу Комісію «партійно» відповідав «смотрящий» від регіонів Сергій Ківалов. Так, той самий Ківалов якого народ так ніжно прозвав «Сергійко-Підрахуй».
 
Тому як казав Кучма «все повертається …».
 
Отже, 31 жовтня в Україні пройшли місцеві вибори. Що це було? Свято демократії, як запевняє влада? Чи торжество тоталітаризму та втоптування тієї самої демократії в багно, як запевняє опозиція та чимало міжнародних спостерігачів?
З кожним роком вибори в Україні за всіма критеріями погіршуються, а технології впливу на виборчий процес, спотворення його результатів та фальсифікацій удосконалюються. Цього разу прийняття нового закону про місцеві вибори незадовго до самих виборів дало суттєвий поштовх для погіршення умов проведення виборів. Воно відкрило шлюзи широкому застосуванню вже відомих виборчих технологій, а також випробуванню принципово нових. Фактично закон заклав підвалини жахливої якості виборчого процесу та масштабного спотворення результатів народного волевиявлення.
Але, погодьтесь, навіть таким законом можна скористатись з різним розмахом мірою цинізму У Приірпінні дали фору всім іншим махлярам і якщо колись хтось би взявся організувати навчання з фальсифікації виборів Київську область можна було б обрати базовою, а місцеві керівники виступили б блискучими наставниками.
По виборах у столичній області, де Партія Регіонів святкує незаперечну перемогу, багато в чому можна судити про вибори в масштабах всієї країни. Про те, як “це робилось” на Київщині, розглянемо на прикладі Приірпіння.
На думку аналітиків вибори можна розбити на декілька етапів.«Треба розуміти що вибори це не тільки, власне, голосування в день волевиявлення, – підкреслив політичний аналітик Ігор Домбровський,– вибори це процес від початку кампанії до підбиття і оприлюднення офіційних підсумків волевиявлення громадян». Домбровського не дивує те, що міжнародні спостерігачі не помітили грубих порушень, адже голосування, за його словами, на перший погляд відповідало букві закону і скидалось на те, як це проходило в радянські часи, коли люди ходили на вибори, вкидали мовчки виборчі бюлетені і ні в кого не виникало сумнівів, що ці вибори були нечесні. Також треба врахувати, що на цх виборах не було жодної довготермінової міжнародної місії спостереження. І тому жодна з міжнародних організацій не мала повної картини про перебіг виборчої кампанії. Здебільшого працювали короткотермінові місії, які приїхали за день голосування.
Першим етапом можемо вважати все що відбувалося до дня голосування.
«Наруга над громадським волевиявленням почалась ще на етапі формування територіальних виборчих комісій (ТВК). Саме формування тервиборчкомів обласного, міського та районного рівня Центральною виборчою комісією звело нанівець вплив на цей процес місцевого самоврядування, підкорило його суто політичним чинникам та запустило відповідну ланцюгову реакцію - формування за таким же принципом міських, селищних та дільничних виборчих комісій.
Все це призвело до повного дисбалансу представлення політичних сил у складі та керівництві ТВК. У Приірпінні, хоча формально і було дотримане рівне представництво всіх парламентських партій, в дійсності майже всі представники парламентських партій виявились людьми однієї політичної сили - Партії Регіонів. Як вони туди потрапили від інших партій – особлива тема, детально варто про це поговорити окремо. Важливо, що таке формування тервиборчкомів дало можливість приймати будь-які рішення на користь партії влади або окремих міських голів, які сформували виборчі комісії “під себе” - констатує пан Ігор.
Ось який склад мала Ірпінська ТВК:
 

Гавриленко О.В.

Голова комісії  

Партія регіонів

Гречаник Н. М.

Заступник голови комісії  

Народна Партія

Панура Ю. В.

Секретар комісії  

Українська соціал-демократична партія

Аніскіна О. О.

Член комісії  

Політична партія малого і середнього бізнесу України

Ващенко О. М.

Член комісії  

Політична партія ВО "Батьківщина"

Загній Г. М.

Член комісії  

Народна Партія

Закусило В. В.

Член комісії  

Комуністична партія України

Зінченко О. В.

Член комісії

Політична партія "Наша Україна"

Кінзерська О. О.

Член комісії

Партія Зелених України

Ковда Н. І.

Член комісії

Політична партія "Наша Україна"

Мельничук Л. М.

Член комісії

Політична партія "За Україну!"

Новошицький А. В.

Член комісії 

Партія регіонів

Олексієнко О. Г.

Член комісії 

Партія "Реформи і порядок"

Сілаєв Ю. В.

Член комісії 

Партія регіонів

Скуратівська Г. В.

Член комісії  

Комуністична партія України

Спасіченко О. О.

Член комісії 

Українська соціал-демократична партія

Фоканова Л. В.

Член комісії  

Народна Партія

Шевченко І. В.

Член комісії

Політична партія "Наша Україна"

 «Коментарі тут зайві, бо хто хоч трохи цікавиться Ірпінським регіоном той  знає про що я …»- каже Домбровський.
Також, виборчою технологією, що була запущена тервиборчкомами на етапі реєстрації кандидатів, стало недопущення до виборів політичних сил - конкурентів Партії регіонів або кандидатів на посади міських голів, які могли стати конкурентами діючим мерам. Те що робилось в Бучі, Василькові, Фастові-реальне тому підтвердження.
Новий Закон про місцеві вибори дав можливість сформувати всі ДВК з тотальною перевагою представників від Партії регіонів та її союзників. Адже за цим законом ніхто не вимагає дотримуватися квотного принципу формування ДВК, все віддається на розсуд ТВК, яка і формує ДВК. Єдина вимога - треба враховувати досвід претендентів. Треба, то треба, врахуємо, а за інше не ображайтесь. 
«Сама технологія полягала у занадто прискіпливому ставленні територіальних виборчих комісій до перевірки документів та реєстрації тих, хто не належить до “своїх”. Даю стандартну схему роботи ТВК при застосування такої технології: Наймаються охоронні фірми, або молодчики, які не пускають в комісію нікого, крім “своїх”. “Чужим” же не надається ніяка інформація та консультації щодо заповнення документів. Комісія засідає в закритому режимі. Рішення, які приймає комісія, до зацікавлених осіб не доводиться. Якщо такі рішення стосуються виправлення помилок, то комісія спеціально розглядає такі подання в останній день, щоб у тих самих “чужих” не було часу на їх виправлення.
Попередній Закон давав суб`єктам виборчого процесу, яким було відмовлено у реєстрації для участі у виборах, можливість вийти з ситуації, тим паче коли за ними стояв електорат. Достатньо було прийти виборцям та проголосувати проти всіх. Якщо таких голосів набиралося більше, ніж голосів за переможця голосування, вибори вважалися недійсними. Після цього проводилися вибори з реєстрацією нових кандидатів. Так, наприклад, було в селі Козин на місцевих виборах 2006 року, завдяки чому фактично вдалось розрубати знаменитий “козинський” гордіїв вузол, що склався в селі. В нинішньому законі вже немає такої норми, а, відтак, з`являється можливість широко застосовувати таку технологію та заздалегідь забезпечувати виграш на виборах певним кандидатам, » - констатує Домбровський.
За схожою технологією формувались дільничні комісії, та «проходили перевірку»офіційні спостерігачі. Як пожартував один з членів ДВК в Коцюбинському : «чужие тут не ходят».
Етапом другим можемо вважати все що відбувалося в день голосування.
Якщо на етапі реєстрації не вдавалося реалізувати згадану технологію, на черзі були “ноу хау”, припасені на сам день голосування. Тепер вже слово було за членами дільничних виборчих комісій (ДВК).
Методів фальсифікацій на виборчих дільницях було безліч, тому важко описати їх повністю. Згадаємо основні:
– вкидання заповнених заздалегідь бюлетенів за певну політичну силу чи кандидата у скриньку або на стіл при підрахунку голосів. Так звані «каруселі».
«Нічого дивного, «каруселі»  це фірмовий стиль регіоналів. Для спрощення проведення такої фальсифікації новий Закон про місцеві вибори вилучив норму, за якою має бути баланс між кількістю бюлетенів, отриманих виборцями (визначається за кількістю підписів виборців) та кількістю виборців, які взяли участь у голосуванні (визначається за кількістю бюлетенів у скриньках для голосування). Таким чином, можна вкидати бюлетенів скільки завгодно і не ставити за когось підписи у списках.»- каже Ігор Домбровський.
- відсутність “реєстрації” на дільниці. О 22-й годині, тобто, відразу після завершення голосування, ДВК проводили облік спостерігачів, які перебували на дільниці. «Спостерігачів від небажаних кандидатів та партій спеціально не записували у ці журнали, своїх же ретельно туди занотовували, а, відтак, ввечері одних залишили, а інших “попросили” геть. Дарма, що реєстрація спостерігачів проводилася у ТВК, на ДВК ж ніякої реєстрації законом не передбачено, більшість спостергігачів, крім спостерігачів від КВУ, були погано обізнані з законом, то ж дали себе виcтавити за двері. А без зайвих очей зрозуміло, що відбулось за дверима.»- каже  Ігор Домбровський.
-неналежне оформлення посвідчень спостерігачів. Також у 22-й години після закінчення голосування ДВК проводило перевірку посвідчень і з`ясовувало, що вони оформлені неналежним чином.
- затягування підрахунку голосів. «Якщо не допомагали попередні методи, штучно затягувався процес підрахунку голосів. Після того, як виснажені, знервовані члени комісій та спостерігачі не витримували та погоджувались на наполегливі прохання “зробити перерву”, справа доводилась до логічного завершення. Поки “чужі” члени комісій довірливо відсипались, “свої” члени комісії повертались і вже без сторонніх очей “малювали” ті дані в протоколах підрахунку голосів, які біли потрібні. Коли ж ошукані члени комісій та спостерігачі починались обурюватись, у відповідь чули: ну треба було не спати, які тепер претензії…»- каже Домбровський.
- втручання в роботу комісії. «Голова комісії оголошує спостерігачам, що з метою створення нормальних умов для роботи членів комісії всі спостерігачі, не підходять ближче 5 або 3 метрів до столу підрахунку голосів. З такої відстані спостерігачам не видно позначок на бюлетенях. Спостерігачів, які підходили ближче і доводили свою правоту, вилучали за втручання у роботу комісії. Спостерігачі, які проявили характер, змогли відстояти свої права і не відходили від столу з бюлетенями, не зважаючи на шалений тиск голів комісії та погрози викликати міліцію. Але, на жаль, таких було не багато.Коли за результатами екзит-полу та підрахунку голосів на ДВК, які закінчили роботу першими, було з`ясовано, що необхідності робити фальсифікацію шляхом вкидання бюлетенів при підрахунку голосів не має потреби, пакети з бюлетенями взялись підкидати на дільниці. Навіщо? Принаймні, щоб цифри більш-менш зійшлися. Такі бюлетені гасили як невикористані. Але це вже деталі… » - констатує пан Ігор.
Третім етапом, вважатимемо встановлення результатів виборів.
На цьому етапі залишилося тільки покращити результат Партії регіонів для отримання, більшості в місцевих радах. Для цього, наприклад, Ірпінський тервиборчком суттєво відкоригував цифри по Партії регіонів. В який бік? Звісно, у бік збільшення. За чий рахунок? В основному, за рахунок голосів, отриманих ВО “Батьківщина”, ВО “Свобода”, а також тих, хто не підримав жодного кандидата.
 Ірпінська ТВК у протоколі про підсумки голосування в багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Ірпінської міської ради, вкрадені голоси( які нескладно вирахувати за даними оригіналів протоколів з усіх ДВК) “домалювала” Партії Регіонам та  їх сателітам:
1.Партія Регіонів:  фактично  4817;  За даними ТВК 5487 (+670);   депутатів 7.
2.ВО «Батьківщина» :  фактично  2628;   За даними ТВК 1717 (-911);   депутатів 2.
3.Народна Партія(Литвинівці):фактично  444; За даними ТВК  956  (+512); депутатів 1.
4.ВО «Свобода»: фактично  1531; За даними ТВК  1061 (-470); депутатів 1.
5.Сильна Україна: фактично  1631; За даними ТВК  1781 (+150); депутатів 2.
6.Фронт Змін:фактично  1342; За даними ТВК  1707 (+365); депутатів 2.
7.УДАР(Кличківці): фактично  2134; За даними ТВК  2369 (+235); депутатів 3.

А тепер вдумайтесь в ці цифри. Якби в Ірпені, Гавриленко О. В. та його «гоп-компанія» одним махом не “покращила” результат для «своїх», яким реально міг бути результат виборів а Приірпінні?
Ось наша версія депутатського складу міської ради:
 
1. Партія Регіонів: фактично  депутатів 6.
2. ВО «Батьківщина» : фактично  депутатів 3.
3. Народна Партія(Литвинівці): фактично  депутатів 0 (жодного депутата) !!!
4. ВО «Свобода»: фактично   депутатів 2.
5. Сильна Україна: фактично  депутатів 2.
6. Фронт Змін: фактично  депутатів 2.
7. УДАР(Кличківці): фактично  депутатів 3.
Для фальсифікації результатів на виборах мерів міст, тервиборчкоми діяли ще за одним сценарієм. Просто припиняли роботу і закривали приміщення комісій. Члени ДВК, які приїздили здавати протоколи, не знали, що робити з коробками та мішками, куди була запакова вся виборча документація. В Ірпінському ТВК також припинили роботу на невизначений час, та  закрили приміщення, коли стало зрозуміло, що виграє не той мер. Можливо, члени виборчкому, відкрили пакети з бюлетенями і просто зіпсували більшу частину цих бюлетенів. Адже за умов, коли бюлетені пакували в поліетиленові пакети для сміття, а потім обмотували скотчем, їх розпаковування та повторне запаковування зовсім не помітне. В результаті Володимир Карплюк який виграв у Володимира Скаржинського 612 голосів, отримав “намалювані” ТВК зовсім інші цифри. Відповідно – “переміг” В. Скаржинський.
Що їм за це буде?
Чи можна покарати винних в фальшуванні? Хоча Кримінальний та Адміністративний Кодекси України містять серйозні санкції за порушення виборчого законодавства. Скажімо, за перешкоджання діяльності офіційного спостерігача при виконанні ним своїх повноважень, “світить” позбавлення волі до 2-х років. Фальсифікація виборчих документів чи підсумків голосування карається позбавленням волі від 3-х до 5-ти років. Порушувати кримінальні справи проти таких осіб має прокуратура. Однак на практиці прокуратура або ніяк не реагує на звернення за такими фактами, або формально відкриває кримінальні справи, які далі допитів членів комісій не просуваються. Якщо ж навіть наполегливі та активні учасники виборчого процесу звертаються до судових інстанцій і отримують рішення судів першої інстанції на свою користь, то апеляційні суди, як правило, ці рішення скасовують. Навіть, якщо ж все таки рішення судів залишалися чинними, то їх ніхто не виконував. Принаймні, я не знаю жодного випадку виконання рішення суду в Київській області за виборчими справами.
Це підтвердив і випадок з Ірпінською ВО «Свобода».
«Ірпінська міська організація оперативно реагувала на численні порушення в ході виборів, - каже голова Ірпінської ВО «Свобода» Богдан Мельничук, –але «пробити стіну непорозуміння» в Ірпінській ТВК було нереально. Особливо «старався » голова ірпінської ТВК, представник Партії регіонів   Гавриленко О. В. У мене, також, склалось враження, що керівники ТВК були заздалегідь впевнені в своїй безкарності. Думаю робота ТВК керувалась з одного відомого кабінету в Податковій Академії міста Ірпінь…»
Ірпінська «Свобода» навіть виграла суд, щодо «вкрадених у свободівців голосів». Київський окружний адмінсуд постановив:
-рішення Ірпінської ТВК визнати протиправним та скасувати.
-зробити перерахунок голосів та внести зміни в підсумковий протокол.
«В судовому засіданні, представника Ірпінської ТВК  Шакірову А.Ю., попросили пояснити розбіжності в цифрах  протоколів ДВК та підсумкового протоколу ТВК. Шакірова пояснила це особливістю формування результату, коли данні з дільничих виборчих комісій регіону (ДВК) вручну, вносились в спеціальну программу, яка власне і «видавала» результат. Такий собі, всім відомий, «чорний сервер Медведчука-Ківалова» - резюмує Ополінський.
Але в апеляційному суді все стало на свої місця. Апеляційних суд відмінив попереднє рішення за формальною ознакою!Коло замкнулося.
Хочу нагадати, за тиждень до виборів у газеті “Київщина регіональна” голова Київської облдержадміністрації Анатолій Присяжнюк заявив: “Ми зацікавлені у вільних, демократичних виборах, щоб кожна людина без озирань мала змогу проголосувати за найкращого, на її думку, кандидата в депутати чи на посаду міського голови. Я буду працювати з будь-яким мером, обраним громадою, і запевняю, що на Київщині ми забезпечимо захист законних прав і свобод громадян”. Забезпечили?
Тепер очевидно одне: якщо суспільство проковтне спотворені результати місцевих виборів, всі відпрацьовані на них технології фальсифікації будуть застосовані на виборах до парламенту. В необхідних для переможців масштабах. А, відтак, парламент ми матимемо такий же, якою була обрана 31 жовтня місцева влада. А це у короткій перспективі – однопартійна модель, у довгостроковій – авторитаризм влади. Поживемо, побачимо.
 
Іван Горич


Додати коментар


Захисний код
Оновити