На головну

18 січня 2008 року, в Секретаріаті Президента України відбулося засідання Ради НБОУ, де серед інших питань з ініціативи Президента України обговорювалися і земельні. Зокрема Президент наголосив про намір скасувати мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Цікаво, що дана пропозиція Президента ні в який спосіб не вирішує проблеми власників паїв, які отримали ці наділи за багаторічну і тяжку працю на цих земельних ділянках, також вона не вирішує стратегічного напрямку України у розвитку сільського господарства. Ця пропозиція лобіює виключно інтереси нових власників паїв, які за безцінь з використанням адмінтиску, скупили їх у затурканих селян і тепер намагаються вивести на тіньовий ринок землі із зміною цільового призначення (під котеджну та комерційну забудову). Друга складова земельних питань, яку підняв Президент, це відповідальність правоохоронних та контролюючих органів в сфері контролю за дотриманням законодавчих та нормативних актів держави при розпорядженні земельними ресурсами органами місцевого самоврядування.

Про яку відповідальність може йти мова, коли за його урядування розікрали майже всю землю нашої Батьківщини. Жодна посадова особа, причетна до земельних афер, не була покарана за скоєні злочини. Навіть навпаки – в окремих випадках вони отримали урядові нагороди з рук Президента, див. напр. наш допис. Чи не можна це вважати політикою „подвійних стандартів” у виконанні нашого Президента? Як це корелює з його дотриманням виборчих гасел, озвучених ним на Майдані і з якими він ішов до влади? З огляду на те, що відбувається в нашій державі слід дати коментар: або Президент не в змозі (не має достатньо сили волі чи мужності) протистояти земельному дерибану, або він і сам бере в ньому активну участь.
Досі ми бачили тільки один випадок мужності Віктора Ющенка, як Президента України, коли він дав рішучу відсіч журналістам та паралізував роботу „гаїшників” майже на три роки при їхній спробі притягнути до відповідальності його рідненьке чадо – Андрія Вікторовича Ющенка. Тоді він „рикнув”, проявивши свою президентську владу і мужність, але сина відстояв! А відстояти і зберегти національне багатство України – землю, від розкрадання – не спроможний, або не хоче. Навіть хуліганські дії серед його оточення на засіданні РНБОУ (бійка між міністром Луценком та мером Черновецьким) відбулися на підставі конфлікту земельних інтересів.
Прикро бачити, що Анатолій Гриценко, будучи одним із двох представників блоку „Помаранчевих” в уряді Януковича, який мужньо відстоював інтереси держави та повноваження президента України від узурпації влади прем’єр-міністром, тепер позбавлений портфеля міністра оборони. Зате стає зрозумілим призначення на його місце Єханурова, який є автором закону, за яким право власності на все, що знаходиться на приватизованій землі, автоматично належить її власнику, що дало можливість новим власникам безконтрольно, варварськи знищувати вікові ліси. Така людина має бути надійною при розбазарюванні земель, які знаходиться у віданні Міністерства оборони. Досі Гриценко міцно тримав цю землю в руках і не допустив її розкрадання.
Шановний Вікторе Андрійовичу! Це цікавить не тільки наше громадське об’єднання – „Народна Воля”, але і весь народ України, який хотів особисто від Вас отримати відповіді на поставлені запитання. Ці запитання ставимо не ми, їх ставить життя:

  1. Чим Ви і Ваша команда відрізняється від влади за режиму Кучми, окрім загальної фразеології.
  2. Чи усвідомлюєте Ви, що саме завдяки довірі народу, висловленому вам через Майдан, отримали крісло Президента?
  3. Де була Ваша совість коли Ви свідомо спаскудили ідеали Майдану?
  4. Чи не бачите Ви, що своїми діями цинічно вбиваєте віру в Національну ідею більше, ніж попередній режим з його відвертим антиукраїнізмом?
  5. Чи не пора сказати відверто – Ви разом із своєю командою, використавши довіру народу, не змінили, а замінили попередню владу?
Віктор Бархоленко

Додати коментар


Захисний код
Оновити